Факторинг

Факторинг (англ. Factoring від англ. Factor – посередник, торговий агент) – це комплекс фінансових послуг для виробників та постачальників, що ведуть торгову діяльність на умовах відстрочення платежу.

В операції факторингу зазвичай беруть участь три особи: фактор (факторингова компанія або інша фінансова установа) – покупець вимоги, постачальник товару (кредитор) і покупець товару (дебітор), проте сам договір є двостороннім і укладається між фактором і кредитором, а дебітор отримує письмове повідомлення про відступлення боргу. У деяких випадках, тут може бути четверта сторона-посередник, яка, наприклад, надає майданчик або електронну платформу для здійснення факторингових угод.

Основною діяльністю факторингової компанії є кредитування постачальників шляхом викупу короткострокової дебіторської заборгованості, яка, як правило, не перевищує 180 днів. Між факторинговою компанією та постачальником товару укладається договір про те, що їй у міру виникнення вимог щодо оплати поставок продукції пред’являються рахунки-фактури або інші платіжні документи. Факторингова компанія здійснює дисконтування цих документів шляхом виплати клієнту певного відсотка від вартості вимог. Після оплати продукції покупцем факторингова компанія доплачує залишок суми постачальнику, утримуючи від нього за наданий кредит і комісійні платежі за надані послуги.